БУДЬМО ЩЕДРИМИ НА ДОБРОТУ!


Spread the love

 

Волонтерський рух в Україні, покликаний допомагати ветеранам, інвалідам, одиноким літнім людям, взагалі усім нужденним і знедоленим, виник за ініціативи активу організації ветеранів ще у другій половині 90-х років минулого століття.

З того часу Тетяна Михайлівна та її команда працюють по всій області буквально і день і ніч, а за свою діяльність нічого не мають, окрім безлічі нагород, відзнак, грамот, подяк за благодійницьку діяльність.

Усі вони є визнанням здобутків та безкорисливої роботи членів організації і за всіма ними стоїть багатолітня плідна праця на волонтерській ниві, допомога тисячам жителів Шевченкового краю, які опинилися у скрутному становищі. А таких людей дедалі більше і більше.

Тетяну Шелест зовсім нещодавно, 27 січня, з 80-річним ювілеєм вітали друзі, родичі, колеги по очолюваній нею організації та ветеранському русі. Вона народилася в селі Солов’їха Петропавловського району, що в Алтайському краї, в родині селян-переселенців з України.

– Багато безземельних селян під час Столипінської реформи виїздили освоювати безмежні простори Сибіру, де отримували невеликі земельні наділи і так мали змогу зі своїми родинами бодай якось вижити.

З поміж них були і мої предки з Сумщини, – говорить Тетяна Михайлівна. – В нашому селі всі жителі були з України і розмовляли на українській мові. Моя мати виховала і вивела в люди десятьох дітей.

Ми всі вивчилися, закінчили вищі навчальні заклади. Мати була дуже чуйною людиною, завше давала прихисток і допомагала всім нужденним.

В місцях, де народилася Тетяна Михайлівна, не точилися бойові дії, та і по її родині пройшлася своїм невблаганним молохом війна.

– Батька принесли з війни на носилках інвалідом. А уже далеко по війні від пошуковців отримали звістку, що мій дядько загинув під час звільнення Донбасу і похований в братській могилі в Красноармійську Донецької області.

В минулому році мій старший син побував на нашій Батьківщині і поставив батькам пам’ятника.

Так сталося, що мій чоловік був військовим, теж родом з Сумщини. І нам довелося поїздити по всьому СРСР – мешкали в Новосибірську, на Смоленщині, на Орловщині. А 40 років тому приїхали в Черкаси.

З того часу Тетяна Шелест стала черкащанкою і встигла зробити безліч добрих справ. Ще в 80-х роках минулого століття на прохання тодішнього директора НПО «Ротор» Аліма Чабанова вона очолила «Службу милосердя і здоров’я», яку було створено на заводі і яка опікувалась черкасцями, що потребували допомоги.

Тож не дивно, що саме вона була біля витоків волонтерського руху у нашій державі.

– В службі працювали соціальні робітники, за якими закріплювались вулиці, будинки. Відтак, вони знали, хто де живе і чого потребує. Так працюємо сьогодні і ми, – каже Тетяна Шелест.

Волонтери очолюваної нею організації збирають речі для дитячих будинків, організацій Червоного Хреста, навіть монастирів і працюють по всій Черкащині! А добрих справ, що на рахунку цієї унікальної організації – не перелічити!

В списках, кому було надано допомогу тільки за останній час – Смілянський і Золотоніський інтернати і пансіонати, психо-неврологічний диспансер, Черкаський пансіонат ветеранів війни і праці, дитячий будинок, три монастирі, 70 родин біженців, багато ветеранів, інвалідів, дітей.

Так, тільки одежі люди отримали 15 тисяч одиниць, в різні райони Черкащини було відправлено 18 вантажівок з допомогою! «Будьмо щедрими на доброту!» – не дарма саме таке промовисте гасло сповідують активісти волонтерського руху.

Прес-секретар Черкаської обласної Ради ветеранів

Геннадій СНОЗ

Have any Question or Comment?

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

CAPTCHA image
*

Youtube “Громада Черкащини”

Text Widget

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Aenean dapibus erat eget rhoncus facilisis. Duis et lacus ut tellus fermentum ultricies quis sit amet mauris. Nullam molestie, mauris ac ultrices tincidunt, sapien turpis rhoncus tellus, sed sagittis dui felis molestie risus.