Чому ми маємо те, що маємо і хто в цьому винен?
Росія? Європа? Америка?…
Ні! Наша влада! Саме вона відлучила український народ від управління країною!
Задумайтеся, хто зараз володіє національним багатством? Так, звісно що олігархи та депутати! А чому саме вони?…
Чи вам відомо, що згідно Конституції право власності на національне багатство належить саме територіальним громадам?
Навряд чи, адже народу України про це “забувають” нагадувати! Як і про те, що народ має повне право створювати такі громади.
Що ж таке “територіальна громада” і як її створити?
Це об`єднання мешканців села чи міста для захисту своїх інтересів та управління майном.
Які права мають Територіальні громади?
Встановлювати місцеві податки та збори; проводити місцеві референдуми; керувати комунальними підприємствами та багато інших прав!
Хто може ініціювати створення ТГ?
Загальні збори мешканців; місцевий лідер; громадська організація.
Як її створити?
Провести загальні збори жителів у кількості 50% + 1; прийняти статут громади.
Що належить громаді?
Доходи місцевих бюджетів; земля; природні ресурси; підприємства; житловий фонд; школи; рухоме і нерухоме майно; лікарні…
Ви тільки уявіть собі – все це повинно бути у нашій власності!
Між тим, це вже реальність, адже на сьогоднішній день в Україні працюють 40 Територіальних громад.
Ось приклади реальних досягнень ТГ: у селі Чайківка Радомишльського р-ну Житомирської області у власність громади було повернуто ставок та садочки; у районному центрі Врадіївка Миколаївської області було відновлено законність у діях місцевої поліції; у обласному та районному центрі м. Черкас набирає обертів боротьба за зниження тарифів; у місті Гуляйполе запорізької області домоглися заборони екологічнонебезпечного будівництва…
Поки що, всього 40 ! Але ж в Україні 26.000 адміністративно-територіальних одиниць, які можуть перетворитися на громади! Тому, тільки від нас залежить, скільки влади буде саме у народа, а не у олігархів чи депутатів!
Як здійснити зміну системи органів влади, а не просту зміну облич у неефективних антинародних органах влади?
Як повернути владу тому, кому вона належить за Конституцією – народу Украïни?
На нашу думку, єдиний можливий шлях – через реалізацію територіальними громадами свого конституційного права місцевого самоврядування, яке у них було фактично відібрано на користь рад – представницьких органів громад, котрі безпосередньо громади ніколи, як виявилося, не створювали.
Громади обирали депутатів в орган, до якого не мали жодного стосунку. Наслідок такого стану справ – одномоментне перепідпорядкування значноï кількості рад, райвідділів поліціï, інших структур окупаційним військам на сході Украïни без адекватних конституційних механізмів та самого вияву волі громади – власника.
Наш народ упродовж тисячоліть жив громадою. Описана Іваном Франком Тухольська громада – літературне відображення цієï славноï украïнськоï традиціï. Сьогодні маємо загрозливу ситуацію, коли термін «громада» як жителі, об’єднані спільною власністю, підміняється терміном «громада» як адміністративно-територіальна одиниця. Різниця, як бачимо, аж надто суттєва…
1. Коли жителі конкретної адміністративно-територіальної одиниці готові до створення територіальної громади – власника?
Найчастіше – це:
А) наявність серйозної спільної проблеми, що підштовхує до соціалізації кожного жителя. Найкращий приклад – екологічно руйнівний видобуток (внаслідок використання неприйнятних застарілих технологій) титану чи сланцевого газу, будівництво та експлуатація величезних свиноферм без будь-яких очисних споруд або ïх імітація, вседозволеність та системне порушення законодавства місцевою міліцією чи органами місцевого самоврядування (які насправді, на основі реєстраційних документів, такими не є);
Б) існування мережі колективного самозахисту в середовищі підприємців, фермерів чи інших груп, відносно незалежних щодо своїх джерел доходів, чи наявність вільних профспілок. Фактично вже існує середовище, де є відповідальність усіх за кожного і кожного за усіх;
В) існування місцевих лідерів чи місцевих еліт, які хочуть змін, чинять дії в напрямі змін і до думки яких місцеві жителі постійно при- слухаються: директор школи та вчителі, директор музею (хороший приклад – села Холодного Яру) та відповідна громадська організація просвітницького типу тощо, яких можна залучити до спільної роботи. У Житомирській області таким лідером став офіцер-афганець, на Івано-Франківщині та Дніпропетровщині – вчителі, на Запоріжжі, Хмельниччині та Львівщині– підприємці, на Донеччині – еколог, в Черкасах – юрист;
Г) існує молодіжне середовище, що ознайомилось на практиці з досвідом прямої демократії (можливо навіть «ліквідної демократії») на території Європейського Союзу. Молодь бажає брати участь не лише у виборах, а й у процесі ухвалення рішень, на основі власного бажання та свого конституційного права.
Коли жителі території стають територіальною громадою – власником фактично? Коли вони за Конституцією України зрозуміють, що їх об’єднує не лише спільне проживання на конкретній території, але й спільна власність, вони відчувають відповідальність і чинять відповідні дії: скориставшись своїм конституційним правом проводять загальні збори громадян та (чи) громадських представників і ухвалюють рішення про створення юридичної особи – власника.
Але власником потрібно не лише стати, потрібно у подальшому чинити зі своїм майном (майном громади) як власник.
2. Навіщо створювати громаду? Для безпосереднього вирішення питань місцевого значення територіальною громадою у випадках, якщо це необхідно, а також для сформування власних представницьких та виконавчих органів, форматування держави «знизу доверху» в інтересах та за участі територіальних громад.
Відповідно до ст. 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; … встановлюють місцеві податки і збори.
Загальні збори у селі Чайківка Житомирської області. Після десятків акцій протесту проти екологічно неприйнятного видобутку титану, які не вирішували проблеми, а лише відтерміновували ïï вирішення, жителі села Чайківка вирішили створити територіальну громаду – конституційного власника землі, лісу, природних ресурсів своєї адміністративно-територіальної одиниці.
Громада заборонила видобуток титану на своїй землі. Сьогодні громада бореться за припинення незаконної вирубки лісу. 5 повідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Відповідно до статті 142 матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Громади, як правило, не створені як власники і не користуються своїм майном як власники, що безпосередньо відображається на добробуті кожного члена громади.
Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування (тобто громади). Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
А ви знаєте хоч один приклад, коли держава компенсувала такі витрати? А не створена як власник – юридична особа громада мала можливість проконтролювати використання цих коштів?
Як віртуальне утворення може чимось управляти чи щось створювати ? Згідно зі статтею №169 Цивільного кодек- су України територіальні громади … можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом; можуть створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
Як можна в Україні брати участь на загальних підставах у господарській діяльності з іншими юридичними особами без статусу юридичної особи? Відповідно до статті 327 Цивільного кодек- су України: у комунальній власності є майно, зокрема грошові кошти, яке належить територіальній громаді; управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
А чи створювала громада орган місцевого самоврядування? Куди члени громади обирають депутатів? Наприклад, в Івано-Франківську існує дві різні юридичні особи – міські ради і дві різні юридичні особи – міськвиконкоми, які використовувалися у різні періоди часу з різною метою. Утворені вони відповідно без участі громади – власника.
А хто є засновником усіх юридичних осіб – сільських рад на території України? Сільські голови – фізичні особи, які зареєстрували ці юридичні особи на свій особистий паспорт. То хто створив органи місцевого самоврядування? Не громада, а, в кращому випадку, сільський голова. В гіршому – міськвиконком створив міську раду, а міська рада – міськвиконком…
(так, наприклад, як у Сєверодонецьку).
Загальні збори територіальної громади села Сівка–Войнилівська.
«Норовливу» громаду було вирішено покарати загальним осудом сільських голів району та депутатів місцевих рад на відкритій сесії сільської ради. Голова райдержадміністрації виголосив палку промову про те, що це сільська рада лише може делегувати частину своїх повноважень територіальній громаді, а не навпаки.
Показові збори відбувалися у робочий час, тому коли сільські голови освистували голову тергромади Марію Антонів, захищати ïï не було кому. Через тиждень громада на своїх зборах заборонила видобуток сланцевого газу на своїй території.
6 Як віртуальне утворення може чимось володіти ?
Після ухвалення Конституції України згід- но з статтею 142 усе рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, земля, природні ресурси мали бути передані територіальним громадам. А держава мала брати участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримувати місцеве самоврядування. Аналогічно за Земельним кодексом і Лісовим кодексом громада мала стати власником комунального майна, лісів і землі.
Проте, починаючи з 1996 року, жодна обрана Верховна Рада та жодна партія і не збиралася встановити конституційний лад та виконати вимоги Конституції. Що ж відбулося наприклад із землями територіальної громади в межах адміністративно-територіальної одиниці, але «за межами населеного пункту»? Ними раптом почали розпоряджатися згідно з прикінцевими по- ложеннями Земельного кодексу райдержадміністрації.
А який стосунок мають до майна територіальних громад, що володіють, користуються та розпоряджаються своїм майном на власний розсуд згідно з Цивільним кодексом Украïни, суб’єкти господарювання згідно з проведеною реєстрацією райдержадміні- страції? Насправді, жодного …
Чому територіальна громада може набути статусу юридичної особи? Чому це необхідно? «Введення в правовий обіг територі- альної громади як суб’єкта права потребує наділення її такими рисами, які б дали можливість громаді вступати в конкретні пра- вовідносини як активній, дієвій особі, носія суб’єктивних прав та обов’язків. Такі риси в сукупності становлять правосуб’єктність територіальної громади».
Правоздатність визначається як абстрактна здатність суб’єкта права мати юридичні права і нести юридичні обов’язки. В Україні зокрема визначається першочергове право з боку територіальної громади як головного суб’єкта місцевого самоврядування. Дієздатністю називають визнану нормами об’єктивного права здатність суб’єкта самостійно, своїми свідомими діями здійснювати юридичні права і обов’язки.
Територіальна громада – первинний колективний суб’єкт місцевого самоврядування, що має право і реалізує здатність на самодіяльність шляхом реалізації наданої компетенції щодо самостійного вирішення питань місцевого значення на підставі власної матеріально-фінансової бази, на самоорганізацію за допомогою форм безпосередньої і представницької демократії та на саморегулювання шляхом прийняття локальних нормативно-правових актів у межах Конституції і законів України.