Авторські статті,  фото та відео на різні теми

“Коронація Слова” – 2016 /Володимир Даник/


Це – практично вже традиція!
Рішенням журі Міжнародного конкурсу «Коронація Слова»
Володимиру Данику присуджено Диплом лауреата конкурсу за 2016 рік! На цей раз – в номінації Кращий пісенний твір для дітей середнього шкільного віку!


Цей авторитетний міжнародний конкурс засновано ще у 1999 році. Він має абсолютно унікальні умови, адже його твори анонімно оцінюються компетентним журі та експертами в декілька етапів, а з автором твору-переможця можна познайомитись хіба що під час церемонії нагородження.
Нагадаємо, що у 2015 році старший викладач кафедри радіотехніки та інформаційоно-телекомунікаційних систем ЧДТУ Даник Володимир Олексійович вже отримував спеціальну відзнаку цього престижного конкурсу в номінації «Пісенна лірика» за «Найкращу війскову пісню».

Тоді спецвідзнакою начальника Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України полковника Євгена Блискуна було відмічено чудовий пісенний твір «Ми солдати України».

Володимир Олексійович поділився своїми враженнями: «Дійсно, мені дуже приємно отримати визнання цього авторитетного міжнародного конкурсу. Адже ця нагорода є своєрідним літературним Оскаром!
На жаль, цього разу я навіть не зміг поїхати до Киіва на урочистості – було велике сесійне навантаження. Тож, прийшлось просити колег зі Спілки письменників отримати за мене Диплом и статуетку, -говорить Даник, – до того ж, зазвичай на таких церемоніях дуже велелюдно. Я пам`ятаю заповнений вщент зал Національної опери України, присутність перших осіб держави та пафосну атмосферу вручення нагород. Звісно, приємно, але головне для мене – це творчість, а не те, що навкруги неї»…

До речі, конкурсні статуетки-відзнаки креативні організатори замовляють кожен рік різні. Якщо в тому році вона була у вигляді «корони», то цього року – «лаврової гілки», див. фото.

На запитання щодо того, коли саме поет став писати українською і чи гармонійно це відбувалося, оскільки початок творчості був російськомовним, Володимир Даник відповів наступним чином: «Так, дійсно, адже свого часу я закінчив рязанський радіотехнічний виш. Загалом, це – щасливі роки студентського життя: романтика будівельних загонів, пісні під гітару, перші почуття та перші творчі спроби… Звісно, там панівною мовою побуту була російська і перші пісні я також складав російською. Але у 80-тих, задля того, щоб розвинути голос, я прийшов на заняття до ансамблю «Червона калина» у приміщення профспілці ЗТА і, з тих пір, настільки перейнявся ліризмом українського співу та м`якістю мови, що почав і собі співати а, головне, писати українською. Трохи пізніше вступив до літературної студії, а у 1996-му мене було прийнято до Спілки письменників України.»

На теперішній час, старший викладач ЧДТУ Володимир Даник це сучасний і досить затребуваний автор-пісняр, на вірші якого складають пісні навіть такі видатні українські композитори, як Олександр Злотник…
Але, Володимир Олексійович залишається щирим і відкритим для всіх. Він завжди відгукується на запрошення провести авторський вечір будь якого формату і для будь якої аудиторії. …

«Моя університетська діяльність, – говорить Даник, – органічно перемежовується їз виступами в різних організаціях, учбових закладах та бібліотеках. Такі зустрічі часто надихають на нові творчі пошуки та зазвичай мають теплу дружню атмосферу. Ось, як приклад: дуже запам`ятався проведений вечір для прикордонників – особливим проникливим настроєм патріотичного єднання…
Також, – ділиться Володимир Олексійович -завжди із великим задоволенням виступаю перед дітьми – студентами та школярами. Недавно отримав запрошення від представників Черкаського обласного відділення Дитячого Фонду України…»
«Наші діти – майбутнє нації, – наголошує Даник: – і спілкуватись із ними є великою насолодою!».

А МІЙ ТАТО – ГЕРОЙ!

Так спокійно і просто, без довгих розмов,
Добре знаючи долю солдата,
Тато мій добровольцем до війська пішов –
Україну мою захищати!

І хоч хмари темніють і бути грозі,
Та в надійних руках наша зброя.
А мій тато – герой! І це знають усі.
Наше військо – це справжні герої!

Нам нелегко у буднів стрімкій течії,
А тепер течія – все стрімкіша…
І я знаю, що там, на Донбасі, бої!
І тривожна у Києві тиша.

Знаю, тату, дорога твоя нелегка!
Серце квітне схвильовано в грудях.
То ж і мама, і я так чекаєм дзвінка,
Аби голос твій рідний почути.

І хоч хмари темніють і бути грозі,
Та в надійних руках наша зброя.
А мій тато – герой! І це знають усі.
Наше військо – це справжні герої!

МІЙ РІДНИЙ УНІВЕР (Пісня)

А це властиво для універу,
Що кожна мить там – немов прем’єра…
Що кожна днина – стрімка й квітуча,
Що кожне серце – дзвінке, мов круча!

Універ… Мій рідний універ,
Як бурхливо квітнеш ти тепер!
Мов одна з незнаних ще планет,
Горда назва – університет…

Найважливіше для універу –
Яка духовна там атмосфера!
Бо як замало завзяття й шуму,
То можна зовсім – скиснуть від суму!

А храм науки – це так багато!
Душі і думки сяйливе свято.
Це знань квітуча, безкрая нива,
Що всіх нас манить у даль мрійливо!

Універ… Мій рідний універ,
Як бурхливо квітнеш ти тепер!
Мов одна з незнаних ще планет,
Горда назва – університет…

УНІВЕР

Коли здається – витримать не можна,
Коли гірка… важка для тебе мить!
Коли душа похмура і тривожна,
Коли душа і мучиться, й болить,

Іди-но, друже, в стіни універу –
Туди, де юнь, де гомін, і де сміх!
Туди, де кожен день – ніби прем’єра…
Де стільки доль, надій, стрімких доріг!

І що тоді усі думки безкрилі?
І смуток, що тобі – як тінь важка!
Це мов краплина – так! Бурхливій хвилі…
Коли вирує юнь – немов ріка!

КОБЗАРСЬКИМИ ШЛЯХАМИ

А озоветься неодмінно,
Бо нам завжди до нього йти,
Квітуче слово Україна,
Де стільки щастя і біди!
І в тому біль, і в тому драма,
Що ці важкі, суворі дні
Стають кобзарськими шляхами,
Щоб перелитись – у пісні!

І знов крізь будні і тривоги
За сяйвом тихої зорі
Покличуть нас оті дороги,
Де йшли у далеч кобзарі.

Бо є у серці, ніби круча,
Слова, де стільки доброти –
Слова дзвінкі, слова квітучі,
Яким повік не відцвісти!
І в тому біль, і в тому драма,
Що ці важкі, суворі дні
Стають кобзарськими шляхами,
Щоб перелитись – у пісні!

 

КОРОТКА БІОГРАФІЯ

Наш іменитий земляк Володимир Олексійович Даник народився 5 березня 1957 року в смт Лисянка Черкаської області. З 1961 року проживає у Черкасах. Закінчив середню школу №10 міста Черкаси з золотою медаллю, потім Рязанський радіотехнічний інститут.
Працював за фахом у НДІ “Акорд” м. Черкаси. З 1993 року пов’язав свою наукову та викладацьку діяльність з Черкаським державним технологічним університетом (раніше – Черкаський інженерно-технологічний інститут). Автор слів гімну ЧДТУ, що не раз виконувався під час різноманітних заходів, що проводились у вузі.
1984 року став лауреатом конкурсу ”Автора! Автора!”, який проводився журналом “Перець” та міністерством культури України.
1987 року став лауреатом поетичного конкурсу, що проводився журналом “Українська культура”.
1992 року став лауреатом першого Всеукраїнського фестивалю-конкурсу гумору, що проходив у Києві. Лауреат ряду обласних конкурсів на кращу пісню.
1994 року став лауреатом Міжнародного літературного конкурсу “Гранослов”.
Твори друкувалися в обласній та всеукраїнській пресі, у журналах “Вітчизна”, “Київ”, ”Україна”, «Склянка часу», “Наука та суспільство”, альманахах “Холодний яр”, “Спадщина Черкащини”, «Скіфія-2014-Літо», у газеті «Літературна Україна», у випусках “Антології сучасної новелістики та лірики” (за 2003, 2004, 2005 та 2007 роки) та інших виданнях, звучали по обласному та Українському радіо.
Протягом 1991-2001 рр. були видані ліричні збірки В.Даника: “Шевченків край у пісні і в серці”, “Хай розкаже гітара”, “В звуках я хочу с природой слиться”, “Черкащина – це серце України”, “Квітни, моя Україно”, “Там, де сивий Дніпро котить хвилі свої”, “В мого міста козацьке ім’я”, “Іду вклонитися Тарасу”, а також п’ять гуморо-сатиричних. Крім того, вийшла у світ прозова збірка “Дорога до Марса” (видавництво “Український письменник”, 1995 рік).
1996 року прийнято в члени Національної Спілки письменників України.
1998 року вийшла у світ книга пісень композиторів Черкащини на слова Володимира Даника “Ми з Шевченкового краю”.
На вірші Володимира Даника написано більше трьохсот пісень композиторами Черкащини та України. Пісні виконувались народною артисткою України Валентиною Саввопуло, заслуженим діячем мистецтв України Володимиром Єфімовим, заслуженим артистом України Володимиром Чорнодубом, заслуженим артистом України Михайлом Попелюком, капелою бандуристів обласного відділу культури, муніципальним духовим оркестром (місто Черкаси), народним хором “Любисток”, заслуженим працівником культури України Миколою Масюком, відомим на Черкащині талановитим співаком Петром Осипенком, відомим в Україні та за її межами кобзарем Михайлом Ковалем, вокальним тріо “Барви”, дуетом Діани та Василя Матющенків, відомими на Черкащині співаками Василем і Юрієм Марштупами та іншими колективами та виконавцями. Пісні звучали по обласному та Українському радіо.
У 2006 році побачила світ шістнадцята книга Володимира Даника “У Черкасах – сміються!” (Черкаси, Брама-Україна, 2006 рік), де представлений гумор у якнайширшому розмаїтті жанрів – прозові усмішки та фантастичні оповідання, віршовані гуморески і бувальщини, байки, іронічні сонети, жартівливі пісні, пародії, дружні присвяти, епіграми, афоризми і т.д.
У останній час було надруковано кілька статей літературознавчого плану про творчість черкаських письменників, серед яких виділяються стаття про гумористичну спадщину Василя Симоненка та стаття про пісенне втілення творчості Тараса Шевченка.
У 2007 році вийшов у світ двотомник “Письменники Черкащини”, де досить таки об’ємно представлені вірші, усмішки, пісні, проза Володимира Даника.
У книгах композиторів з Шевченкового краю Володимира Постолаки, Бориса Камінського, Володимира Гребенюка, Володимира Циби, що вийшли у світ у останні роки, було представлено немало пісень на слова Володимира Даника. Багато пісень було створено на вірші поета і композиторами – черкащанами Юлієм Збандутом, Євгеном Бічевим, Віктором Квасневським, Наталкою Саух і Володимиром Байкіним.
У 2010 році вийщла у світ гумористична книга Володимира Даника “Гумор – на студентській хвилі!”.
У 2011 році з’явилася нова гумористична книга Володимира Даника “Гумор – на футбольній хвилі!” і вперше прозвучала у виконанні Василя та Юрія Марштупи пісня «Ми любимо футбол», присвячені футбольному святу Євро-2012, що проходило в Україні.
Щодо спортивної теми, то вірші Володимира Даника друкувалися у обласній спортивній газеті «Спортарена», всеукраїнській «Спортивній газеті», альманасі «Спадщина Черкащини», журналі «Старт».
У 2012 році вийщла у світ гумористична книга Володимира Даника “Шумахери стовпів не лічать”.
Поетом підготовлений рукопис нової книги «Гей, та й на Тарасовій горі!», значна частина якої присвячена Т.Г.Шевченку, де є немало віршів пісенного плану.
15 квітня 2014 року у обласному відділенні Національної спілки письменників України відбулася перша пісенна акція творчого проекту Володимира Даника «Українська поезія – у дзеркалі авторської пісні! На вірші класиків, колег і друзів». Тоді прозвучало 18 пісень Володимира Даника у власному виконанні під гітару. Вірші були написані на твори або за мотивами творів Тараса Шевченка, Максима Рильського, Василя Симоненка, Миколи Вінграновського та багатьох поетів-черкащан.
Того ж року вийшла у світ книга Володимира Даника “В авторской песне так много от автора” з віршами, іронічними мініатюрами та афоризмами…
До речі, афоризми поета й досі друкуються у періодиці та його книгах, а виступи Володимира Олексійовича із циклом власних пісень або віршів, наприклад, на шевченківську тематику, захоплено приймаються будь якою аудиторією.

Have any Question or Comment?

Leave a Reply

Smart Youtube Widget

https://www.youtube.com/embed/9PC8y02mDXU