Авторські статті,  фото та відео на різні теми

Реквієм для Кличка


Нещодавно було оголошено про злиття президентської партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та «УДАРу» столичного градоначальника Кличка, а 28 серпня в Холі Чемпіонів НСК Олімпійський відбувся спільний з’їзд цих двох політсил, які вирішили об’єднатися для участі у місцевих виборах і створити нову партію.

Реквієм для Кличка

                                                                                    

Створення нової партії на базі «БПП «Солідарність» і «УДАРу» свідчить про падіння рейтингу обох цих політичних сил, а передусім – президентської, яка прагне розширити електоральну базу за рахунок прихильників відомого боксера і технологічно нагадує об’єднання «Нашої України» і «Народної самооборони» перед парламентськими виборами 2006 року. Тоді рейтинг ющенківської «Нашої України», яка ще зовсім нещодавно користувалася шаленою популярністю завдяки своєму патрону, якого тоді величали не інакше, як «месія», почав стрімко падати внаслідок розчарування суспільства його недолугою політикою, що йшла в повний дисонанс з обіцянками, «безхребетністю» президента. Для підвищення популярності та, як наслідок, отримання більшої кількості голосів на виборах, владні політтехнологи вигадали наступний хід. В Україні була створена та за невеликий час «розкручена» громадська організація «Народна самооборона» на чолі зі скандальним екс-міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком. А перед парламентськими виборами уже достатньо популярна організація створила блок зі збанкрутілою «Нашою Україною» і, таким чином, оновила президентську політсилу другим диханням, надала їй можливість розширити потенційний електорат за рахунок набраної популярності та провести по своїй квоті до парламенту потрібних президентові людей.

Попри те, що сьогодні ситуація трохи інакша – задля спільного підсилення об’єднуються уже відомі політичні сили в нову партію (позаяк утворення блоків сьогоднішнє виборче законодавство забороняє) – суть від цього не змінюється. Досвід спільної роботи «БПП «Солідарність» і «УДАР» уже мають під час участі в торішніх парламентських виборах і виборах до Київради, але тоді це були спільні домовленості по кандидатам і об’єднання зусиль двох партій на округах, а сьогодні мова йде про злиття і створення фактично нової політичної сили. Що стосується Кличка, його популярність в столиці за один лише рік мерства так впала, а розчарування людей новим столоначальником таке величезне, що втриматися в кріслі на наступний термін йому може допомогти тільки відсутність сильних конкурентів та потужна підтримка з боку Адміністрації президента і центральних ЗМІ, що може гарантувати тільки президент і олігархи, які за ним стоять. І тут буде доцільним процитувати коментар голови центру «Третій сектор» Андрія Золотарьова, наведений в останньому числі газети «По-українськи» (за 21 серпня): «Порошенко по компанії «Рошен» дуже добре знає, як поглинати конкурентів. Зараз його мета – розширити потенційний електорат за рахунок симпатиків Кличка. Враховуючи те, що від 10 до 15 відсотків виборців люблять будь-яку владу, президентська «Солідарність» на місцевих виборах може отримати непоганий результат. Свою роль тут зіграв олігарх Дмитро Фірташ. Він дав згоду на це об’єднання, хоч ініціатива йшла з Адміністрації президента. Такий спільний похід буде реквіємом по політичній кар’єрі Кличка. Він виявився незграбним і неспроможним політиком. Здає остаточно свою партію. УДАРу більше не буде».  Дозволимо собі трохи не погодитися з поважним експертом: обговорюваний нами крок з боку Кличка є реквіємом не його кар’єрі, що спірно, а от щодо його партії – безсумнівно! Що завадить всесвітньо відомому спортсменові заручатися підтримкою, вигулькувати в списку то однієї, а то іншої, рейтингової політичної сили? Задля популярності Кличка серед прихильників спортивного таланту і здобутків знаменитого спортсмена його будь-хто «пригріє» в прохідній частині списку або висуне і підтримає на будь-яку посаду! Он той же Юрій Луценко – порахуймо, скільки ще нещодавно шалено відомих і популярних політичний сил, які він представляв, відійшли в політичне небуття, а «непотопляємий Юрик» осьдечки, на самому владному олімпі знаходиться протягом десятка останніх років і сьогодні керує самою потужною, «президентською» фракцією Верховної Ради.

Крісло мера Києва на наступні п’ять років для себе, коханого – ось та ціна, яку заплатить Кличко взамін юридичної ліквідації та забуття його політичної партії. Як то кажуть, мавр зробив свою справу, мавр може піти. Та це для безвідповідального, як показав час, політика Кличка – дуже гарний спосіб втекти від відповідальності за невиконані гучні обіцянки. Так, скажімо, чого тільки вартують його знамениті «Три удари», зробити хоча б один з яких не було навіть намагання! А разом з ним будуть мати чудову нагоду дистанціюватися від колись обіцяного і його ставленики від УДАРу в регіонах – хоча б той же очільник Черкаської ОДА Юрій Ткаченко. А виборці, що колись голосували за УДАР або за «Блок Петра Порошенка «Солідарність», проведуть церемонію прощання з невиконаними обіцянками, та й почимчикують голосувати за «нові яйця, тільки вид збоку», як колись любив говорити Віктор Ющенко – ось що собою за суттю представляє нова політсила, цей гібрид «Солідарності» з «УДАРОм», цих «бульдога з носорогом». Але і доля Кличка в політиці не буде такою вже безтурботною. Ось висловлювання керівника Центру суспільних відносин Євгена Магди, яке наводить те ж видання у матеріалі під промовистою назвою «Порошенко саджає Кличка на короткий ланцюг» (УДАРу більше не буде)»: «Президентська партія хоче посадити Кличка на короткий ланцюг. Той мало розуміється на політиці. Хоч виглядає симпатично, говорить англійською й німецькою. Торік Кличко став мером столиці з третьої спроби. Та похвалитися може тільки збереженням соціальної ціни на хліб. Отже, назвати його ефективним міським головою не можна. Цікавий сам процес об’єднання «Солідарності» й «УДАРу». Після Майдану логіка партійного будівництва та внутрішньої демократії мала б бути іншою, ніж раніше. Ідею потрібно обговорювати, радитися із суспільством, але чомусь відбувається так, як і колись : дві людини зібралися й “всё порешали”.

Фактичне поглинання «УДАРу» – це такий собі своєрідний президентський гамбіт, в результаті якого виграє  Порошенко. Завдяки цьому кроку він вбиває одразу три зайці: розширює електоральну базу, усуває конкурента та дистанціюється від обіцянок, даних раніше БПП «Солідарність». Все, хлопці, тепер партія нова і обіцянки тепер будуть новими…

Політичний огляд Черкаського Антикорупційного Люстраційного бюро

 

Have any Question or Comment?

Leave a Reply

Smart Youtube Widget

https://www.youtube.com/embed/9PC8y02mDXU