Через рік після страшної атаки в США 11 вересня 2001 року в одній з американських газет була опублікована ось ця коротенька замітка-нагадування. Прочитайте її уважно і, можливо, навіть, кілька разів, якщо ви з тих, хто занадто часто нервує через життєві обставини.
Ось ця замітка :
«Керівник однієї з великих компаній вижив в атаці 11 вересня тільки тому, що перший раз повів свого сина до дитячого садочку.
Інший хлопець залишився живий, так як була його черга йти за пончиками.
Одна жінка спізнилася, тому що її будильник не задзвонив вчасно.
Хтось спізнився, застрягши в пробці на автостраді Нью-Джерсі.
Якийсь чоловік взагалі заскочив не в свій автобус і змушений був пересідати.
Одна жінка пролила ранкову каву на одяг, і їй потрібен був час, щоб переодягнутися.
У когось критично довго не заводилася машина, кому-то пощастило повернутися, щоб відповісти на телефонний дзвінок.
У іншого – дитина вередувала і він не не зміг вибратися з дому вчасно.
Хтось банально не міг зловити таксі…
А ось випадок, який вразив особисто мене – це чоловік, що надів вранці нові, ще НЕ ношені, туфлі! “Бідолаха” довго, з пересадками, добирався на роботу в одну з веж-близнюків, але по дорозі заробив на нозі мозоль. Він затримався в аптеці, щоб купити лейкопластир … і саме тому він зараз живий.
Тепер, коли я застрягаю в пробці, або не встигаю на ліфт чи повертаюся, щоб відповісти на телефонний дзвінок … коли трапляються всі ці дрібниці, які раніше мене дратували, я спокійний, бо знаю, що це саме те місце, де Бог хоче, щоб я перебував в даний момент.
Наступного разу, коли вам здасться, що ранок йде якось не так, що діти одягаються повільно а ви не можете знайти ключі від машини чи стоїте на кожному світлофорі – не хвилюйтеся і не виходьте з себе : Бог працює, охороняючи вас. Тож все – на краще”!
Занурюючись в безліч справ,
Не метушись, як по джунглях ботанік,
Не журись, що встигаєш не скрізь ,
Може, ти запізнивсь на «Титанік».
© ️ Ігор Губерман
Facebook, переклад В. Журенков