Чубчики-кучерики


Кучерики
Spread the love

Як сто років тому дівчата кучерики собі крутили

На світлині нашого допису, датованій 1930-м роком, зображені дівчата з Геронимівки Черкаського району. Збереглися імена декількох з них: зліва стоїть Марія Коваленко 1912 року народження, по центру сидить Марія Іщенко.

Видно, що фотографування було важливою подією для дівчат: вони святково вбрані і з букетиками квітів у руках, на них багато прикрас і красиво вив’язані стрічки. А ще – кожна накрутила свій чубчик у дрібні кучерики.

Як наші прабабусі робили собі такі святкові зачіски у часи, коли побутових приладів для завивки волосся не було? Спогадами своєї мами, Туз Лідії Іванівни 1925 року народження з Геронимівки, ділиться черкащанка Тетяна Григоренко:

“Розігрівали цвях чи виделку залізну з круглою ручкою у грубі чи над вогнем. Або брали металевий штир з деревяною ручкою типу стамески чи якийсь схожий предмет, теж нагрівали. І крутили. Гвіздок тримали пласкогубцями, якщо без ручки.
Пізніше, перед другою світовою війною, частіше використовували папільйотки: з паперу чи джгута тканини, на які накручували пасма і зав’язували краї”.

Вікторія Наумчук, завідуюча відділом етнології Черкаського обласного краєзнавчого музею, згадує почуті в експедиціях селами краю розповіді бабусь про те, як з гвіздків робили більш зручні у користуванні прилади для завивки волосся.
Давні ковані цвяхи, які аж до кінця ХІХ століття в Україні були значною мірою предметом кустарного виробництва, мали стрижень квадратного перетину.

Щоб зробити цвях придатним для завивки волосся, квадратний стрижень обклепували молотком, надаючи йому овальної форми. Змінювали і круглу голівку цвяха, її забивали молотком з двох сторін таким чином, щоб було зручно тримати цвях пласкогубцями – і кустарний прилад для завивки волосся готовий, потрібно лише нагріти його на вогні. А яка зачіска виходила після завивки волосся цвяхом – можна побачити на цьому фото.

Можливо хтось з вас пам’ятає, які ще практики краси використовували наші бабусі і прабабусі, було б цікаво це обговорити.
За фото цього допису, допомогу і підтримку в наших дослідженнях щиро дякуємо Viktoria Naumchuk і відділу етнології Черкаського Обласного Краєзнавчого Музею
🦋🦋🦋

©Олена Афанасенко, facebook

Have any Question or Comment?

Leave a Reply

Наш канал на Youtube