Морквяний суп Ернста Моро


Spread the love

145 років тому народився педіатр Ернст Моро

Завдяки йому звичайний морквяний суп врятував тисячі життів, стало можливим діагностувати, наприклад, дитячий церебральний параліч, він відкрив лактобактерії і при цьому не отримав жодної значущої премії, а в наших краях про нього мало хто чув.

 

Страшно подумати – лише півтора століття тому середня тривалість життя людини становила вдвічі менше, ніж зараз ! Звичайно, це не означає, що наші предки доживали до 35-40 років і вмирали від старості …

Велика частина вкладу в цей показник на рахунку дитячої смертності. Дитині мало було з’явитися на світло, їй потрібно було дожити до повноліття.

Але народилася людина, яка спростила це завдання, – педіатр Ернст Моро.

Зараз ми б назвали Моро словенським медиком, оскільки він народився 8 грудня 1874 року в столиці сучасної Словенії, в Любляні.

Хоча в ті далекі роки це було всього лише одне з міст Австро-Угорської імперії, та й називалося місто по-іншому – Лайбах, столиця герцогства Крайна.

Втім, навчався Моро в справжнісінькій Австрії, в Граці.

У 1899 році він отримав ступінь доктора медицини (те, що в Америці і Великобританії зараз називається буквами MD).

В 1901-1902 працював з великим Теодором Ешеріхія (тим самим, що відкрив бактерію Esherichia Coli – кишкову паличку).

В Мюнхені в 1906 році отримав спеціалізацію педіатра, а двома роками пізніше став професором в Університеті Гейдельберга.

Найважливіше відкриття свого життя, яке змогли пояснити лише через століття, видатний лікар зробив в 1908 році.

В ті роки дуже багато дітей помирало від діареї.

Моро склав найпростіший рецепт, завдяки якому смертність дітей впала вдвічі, – звичайний морквяний суп.

Півкіло моркви перетворюється в пюре, заливається літром води, приправляється трьома грамами солі і упарюється до загального обсягу в один літр.

Усе.

Тільки в 2002 році стало зрозуміло, що кислі олігосахариди, які потрапляють в розчин з моркви, заважають бактеріям прикріплятися до слизової оболонки кишківника.

Наступне дослідження показало, що завдяки цим властивостям суп лікує навіть діарею, викликану бактеріями, стійкими до антибіотиків.

В принципі, вже цього вистачає для того, щоб пам’ятати Моро і бути йому вдячним.

Але ж на його рахунку ще й введення стерилізації дитячих пляшечок, і відкриття того, що діти, вигодувані на молоці матері, набагато стійкіші до хвороб (набагато пізніше стає зрозумілим, що їх захищають материнські антитіла, на відміну від тих немовлят, які знаходяться на «штучному вигодовуванні»).

Саме Моро придумав «молоко Моро» для штучного вигодовування (вершки-борошно-масло-цукор).
Саме Моро відкрив лактобактерії, що містяться в кисломолочних продуктах і показав їх користь.

 

Саме він відкрив рефлекс, який присутній у дитини в перші місяці життя: якщо видати біля її голівки різкий звук, то дитинка спочатку розкине ручки, розчепіривши пальці, а потім зведе руки разом, стиснувши їх.

Якщо рефлексу немає – це ознака пошкодження або пригнічення центральної нервової системи.

Саме по рефлексу Моро, а точніше, за його відсутності, можна, наприклад, запідозрити дитячий церебральний параліч.

Дивно, але при всіх своїх заслугах Моро прожив скромне життя. Його ніколи не нагороджували преміями, жодного разу не номінували на медичного «Нобеля».

Зате пощастило вижити в Третьому Рейху!

Єдине, що тоді трапилося, – «за станом здоров’я»  Ернсту довелося піти в 1936 році з професорської посади в Гейдельберзі  (насправді, через дружину-єврейку), але до 74 років свого життя він займався улюбленою справою.

Великий педіатр до 1948 року працював лікарем приватної практики, відкривши педіатричну клініку на Моцартштрассе, 10.

 

 

Морковный суп Эрнста Моро

Олексій Паєвський, facebook

Have any Question or Comment?

Leave a Reply

Наш канал на Youtube