…не відпускає вчорашнє відео на перев’язувальному столі з дівчинкою років 3-х-4-х
Хто з нас не бував у ролі батька, чиє серце розривається, коли твоїй дитині боляче? При обробці рани – сльози, крик…Потім, коли полегше, дитинку починають відволікати – а що ти любиш? Чим займаєшся?
Ця, напевне, сказала, що співати любить. І коли вже було не так боляче, заспівала гімн України.
Швидше за все, у садочку разом з усіма вихователька вчила. А тато чи мама встигли увімкнути відео на смартфоні…
Саме за такі щемливі моменти загарбникам на фронті очі на поперек натягають…
Тим часом пригадую вчорашній словесний калейдоскоп від директора Ермітажу Піотровського: “війна в Україні – то самоствердження нації”…
341 українська дитина вбита через те “самоствердження”. Понад 640 – поранено. Хай би цей ермітажний гуманоїд хоч на мить уявить собі, що це його онука, після потрапляння в квартиру “високоточної зброї”, лежить на перев’язці?
– Що ж буде далі? – з цим питанням звертався до багатьох політиків прибалтійських країн екс-головерд розігнаного кремлем “Еха Москви” Олексій Венедиктов…
Відповідь йому можна надати більш-менш точну: Україна припинить розмовляти з росіянами. ось тільки скільки цей ігнор триватиме – спрогнозувати неможливо.
Трішки історії
У грудні 1970 року канцлер Німеччини Віллі Брандт, перебуваючи у Варшаві, поклав вінок до монументу жертвам повстання проти нацистів у 1944-му, і – опустився перед пам’ятником на коліна…
Кожен зі 140-ка мільйонів росіян – вчора, сьогодні й завтра – на коліна !
Перед цією маленькою дівчинкою – на коліна !
І перед 40-мільйонною Україною, де в жодного з них немає більше друзів – на коліна !
...До речі, з відео не очевидно, яку травму отримала співуча малявка. Чи це результат російського обстрілу, чи просто побутова травма? Але в контексті подій спекотного літа-2022 то вже не важливо…
Віктор Борисов, facebook (в скороченні)