Нещодавно в бою загинув молодий і дуже талановитий український поет
Ілля Чернілевський
Подивіться в ці очі, прочитайте ці рядки.. Вважаю, що саме такі вірші обов’язково мають увійти в післявоєнні підручники
Танцює в повітрі, свистить біля ніг
Осколків і куль нелюдська завірюха
І мій кулеметник говорить мені
“Пішли повоюємо трохи, Ілюха”
І бачимо ми, як життя наші Бог
В цю мить підганяє під розмір окопу
А я заряджаюсь і думаю “ох”
Як хочеться снікерса і кока-коли
Як хочеться тиші, без мін, без арти
Як хочеться просто її обійняти
Та мирні думки відсуваються в тил
І пальці засмоктує холод гранати
Ми з Юрою вчора курили на двох
І Юра ділився секретами браги
А вранці навідався сєпарський ВОГ
І Юру невдовзі двохсотим забрали..
Війна не прощає двозначність, брехню
Війна – це отруйний укус саламандри
І серце своє я ховаю в броню,
Яку не зірвати й мене – не зламати!
І сонце встає
І говорить усім
Квітневу, палку і тремтливу промову
Що скоро часи набуття, воскресінь
Що вірити маємо ми в перемогу!
І палець правиці кільце обійма
Так міцно, неначе дитину матуся.
І, чуючи залпи свинячих гармат,
Кажу собі впевнено –
Я повернуся…
**ВОГ - осколкова граната калібру 40мм