– Чому ви продовжуєте називати білий колір білим?
– А як треба називати білий колір?
– Зеленим, звісно.
– Як це? Чому?
– Навіщо ви прикидаєтесь? Всесвітня Організація Позначення кольору вже тиждень, як дала вказівку називати білий колір зеленим!
– А зелений тоді як тепер називати?
– Ідуть консультації. Треба почекати.
– Але ж це – ідіотизм!
– Ні. У ВОК сидять спеціалісти. Вони краще знають як називати кольори.
– Але ж білий колір не перестане бути білим, якщо хтось вирішить його називати інакше.
– Звісно, перестане. Спочатку буде не зручно, але потім – усі звикнуть.
– Та навіщо ж це треба?
– Там краще знають, вони – спеціалісти.
– І що? Тепер замість фрази «у всьому білому світі» треба буде казати «у всьому зеленому світі»? Що за маячня!? Або “чорним по зеленому писано”?! Та як ви собі це уявляєте?
– Думаю, це вирішується дуже просто. Такі фрази заборонять і за їхнє використання штрафуватимуть.
– Штрафуватимуть?!
– Звичайно. Як інакше вас, упертих, приводити до тями? Адже, якщо тривалий час неправильно називати кольори, уявляєте, який бардак розпочнеться?
– А може просто залишити все, як було?
– Та ви що? І взагалі, хто ви? Ви ж не є фахівцем-квітологом?! Тому і не розумієте.
– Чекайте, а хіба треба бути фахівцем, щоб називати речі своїми іменами?
– Звичайно.
– Все ж таки, думаю, що ви помиляєтеся. Наприклад, мені зовсім не потрібна думка спеціаліста, щоб визначити ступінь вашого ідіотизму
– Та ви… та ви… ви – антиколірник!
Михайло Требін
Переклад з російської В. Журенков