“Якби ви знали, скільки я поховала друзів…”

    Хвороби приходять не від того, що екологія погана, вода брудна або їжа пластикова і ми мало рухаємося . Ні в якому разі ! Це – перше.

Хвороби приходять не від того, що ви в місті чи в селі. Повірте, людський організм – ідеальна машина з адаптації до будь-яких умов і їжі. Ось ми, селяни, не можемо вживати вашу міську порошкову їжу, пити вашу воду і дихати вашим повітрям. Але не тому, що все це забруднено, а тому, що воно геть інше.
Незвичне нашому організму.

Ви у нас в горах дріщете, пардон, від нашої джерельної і річкової води, від коров’ячого молока, баранини і решти. Від нашої висоти і тиску ваші голови тріщать як кавуни.

Але (!) не там і не тут – не ПОГАНО !

Просто у нас середовища проживання – різні. Ви – адаптовані там, а ми – тут. В горах так само хворіють, як і в місті, заспокойтеся))) А в містах так само є довгожителі.

Друге : якщо людина живе в гармонії з природою, молиться, медитує, займається йогою, їсть пророщені зерна пшениці, носить зачіску під Ісуса або богиню Калі і жертвує на дитячі будинки, то це теж не означає, що він буде жити 100 років і помре здоровим!

Ні в якому разі!

З чого ви взяли, що якщо кожного дня сидіти на березі моря в позі лотоса, то хворіти не будеш? Якби ви знали, скільки  мною поховано друзів, які вели виключно здоровий спосіб життя!

ВИКЛЮЧНО ЗДОРОВИЙ !!!

Серед них були спортсмени, лікарі, цілителі і люди, що цілодобово працювали над своїм духовним зростанням. Некурящі й непитущі, вони вмирали від раку.

Нам ніколи не зрозуміти, чому приходить хвороба. Припиніть морочитися поняттями «не можна», «дієта» або «гріх». Це не подовжує життя. Бо хвороби не в тілі, хвороби – в голові!

Тому просто ЖИВІТЬ У ЗАДОВОЛЕННЯ ! Робіть усе в задоволення !
– Навчіться вже, нарешті, їсти те, що вам подобається, а не те, що корисно. Ось тільки насправді їжте це, а не жеріть…

– Якщо не можете кинути курити – не кидайте! Але палите не з докором сумління, а з задоволенням.

Зауважте, кидати курити взагалі не треба! Треба ЗАХОТІТИ не курити.

Заборона як і докори сумління – завжди дають прямо протилежний результат.

– Пошліть під три чорти нецікаву роботу ! А якщо не можете, то вчіться отримувати від неї задоволення, яка б вона не була.

– Не ведіться ви на заклики моди …

Будьте такими, як є! Будьте самими собою!)))

– Займіться тим, чим хотіли і мріяли займатися з дитинства. Освоюйте гітару, піаніно, вокал, гірські лижі, акварель, мозаїку, глину і тому подібне. Немає людей, які б не володіли творчими задатками, це я вам авторитетно, як художниця говорю.

Краще не мріяти про мотоцикл, а дійсно купити його!

Завжди марили горами, а паритеся в офісі? Йдіть у гори! Живете а горах, а хочеться до комфортного офісу?

Їдьте до міста! )))

ВСЕ У ВАШИХ РУКАХ!

– Подобається усамітнення? Усамітнюйтеся в своє задоволення. Боїтеся самотності? Мерщій до людей)))
– Знаходьте радість і задоволення у всьому. Навіть в тому, де, здавалося б, цього й бути не може.

Затямте собі :

спосіб життя повинен бути не здоровим, а ЩАСЛИВИМ!

Я зараз відкрию вам ще одну, на мій погляд, надважливу таємницю буття :

сенсу життя немає! )))

Є просто Життя. Ранок, день, вечір, ніч і знову ранок. Є планета, люди, рослинний і тваринний світ. Будні і свята. Щастя і біда. І є Смерть. І вона приходить в будь-який час, в будь-якому віці.

Тож чи є у вас час на те, щоб жити чужими мріями, нав’язаними ідеями і суспільними умовностями?

Живіть в задоволення і не шукайте причин захворювань і смертей серед родичів і артистів.

Цього нам не дано зрозуміти.

Але дано Життя.

І його треба прожити в Радості, при цьому не заважаючи радіти іншим. Ба, навіть, допомагаючи)))

Звісно, якщо вам так подобається шукати сенс життя, то вважайте, що він в цьому і є – жити в Радості.

Благаю, не забудьте: щастя не в селі або місті, не в горах або на рівнині, воно В ГОЛОВІ! Живіть, як хочеться, і не порівнюйте своє особисте щастя з іншими.

Все одно ВАШЕ щастя ніхто не зрозуміє)))

Якби не було оцінювання і порівняння щастя, релігій і цінностей, не було б і воєн … “

Світлана Казіна, художниця (facebook)

Переклад – Валерій Журенков