(En man, som heter Ove) – робота чудового шведського актора Рольфа Хольгера Лассгарда
Режисер і сценарист Ханес Холм у 2015 році екранізував бестселер сучасного письменника Швеції – Еріка Бекмана, причому, за всю історію шведського кінематографа, ця стрічка стала третьою за кількістю переглядів!
Головному герою випало щастя закохатися в дівчину, яка здогадалася про всю глибину його почуттів ще до того, як він сам повністю усвідомив їх …
Точка зору: світлий домашній теплий фільм з простою сюжетною лінією, елегантними проникливо-ємними фразами типу “нічого не було до неї і нічого не буде після неї …”, “ось це і є життя …” etc., сумною філософською наповненістю і чудовою музикою Гауте Стораса, що звучить естетично, м’яко, завжди до місця …
Має місце невеликий надлишок ліричної сентиментальності: для контрасту варто було б розбавити її, наприклад, слов’янською екстремальною креативністю, тоді таке збагачення характеру головного героя, коли “зозулю плоскогубцями”, – явно пішло б картині на користь.
Але, в цілому – фільм сильний: створено настрій, є добрий якісний післясмак …
Рекомендую до перегляду. /До речі, на відміну від фільму 2022 року від режисера Марка Форстера “А man called Otto”, шведський – більш гармонійний! Ми бачимо відмінність європейської культури від шаблонної американської. У Форстера фільм супроводжується примітивними пасажами a la american culture, враження від яких не згладжує навіть унікальна гра актора Хенкса./